пʼятниця, 21 січня 2011 р.

Вечір пам'яті

 Вечір пам’яті Івана Наконечного та презентація його збірочки «Мій спів», що відбулися в читальному залі нашої бібліотеки, зібрали родину покійного, його побратимів, колег, небайдужих до свого краю людей. Адже покійний був надзвичайно різносторонньою людиною. Вчитель, організатор та учасник найрізноманітніших екскурсій. Займався фотографією, різьбою та випалюванням по дереву, малю­ванням, вишивкою. У кожну роботу вкладав любов і частин­ку своєї душі. За своє життя зібрав велику бібліотеку, в якій багато оригінальних примірників книжок. Був активним капеляном у Струсівській заслуженій самодіяльній капелі бандуристів протягом багатьох десятиліть. У Теребовлі побу­дував хату, виховав троє дітей, троє внуків і одну правнучку. Від ранньої весни до перших заморозків біля хати цвітуть найріз­номанітніші квіти, рослини, привезені з різних куточків світу. Навколо хати своїми руками засадив сад. Діставав вели­чезне задоволення від роботи на своїй землі. З часу проголошення незалежної України був ак­тивним учасником відродження національного духу на Теребовлянщині. Від ранньої молодості до глибокої старості  писав вірші. Мрією його життя було видання збірки поезій, яка, на жаль, здійснилася лише тепер, після його смерті.



ЗАПЛУТАЛИСЬ ЛІТА
Заплутались літа
в осіннім павутинні,
Розвіялись тернистим шляхом,
наче дим.
А я все жду,
щоб хтось мене покликав нині,
Як мати кликала,
коли я був малим.
Щоб хтось тепер чекав
на зустрічі зі мною,
Щоб я комусь приносив
радість і любов.
Щоб очі лагідні,
наповнені журбою,
Один хоч раз — один
мені всміхнулись знов.
 
                     /із збірочки/



четвер, 20 січня 2011 р.

"Мистецька феєрія"

20 робіт із бісеру, 2 орегамі, 2 аплікації з паперу, 1 аплікація із шкіри, 1 аплікація із яєчної шкаралупи, 8 моделей гуртківців станції юних техніків

середа, 19 січня 2011 р.

Книжкова виставка

«Обереги українства»
/22 січня – День Соборності України/
1.     «…пам’ятай минуле…»
2.     «…не цурайся мови…»
 « Нації вмирають не від інфаркту.
 Спочатку у них відбирають мову...»
                                    Л. Костенко
     3. «…шануй великих…»
     4. «…не ламай калини…»
     5. «…люби отчий край…»
«Де Теребовля островом гранітним
Звелась в лісах, де вічність голуба
Фортечні мури покрива, - я звідти
І рід мій звідти, і моя судьба…»
                                  Р. Качурівський