яке відбулося у нашій бібліотеці зібрало
шанувальників сучасної української літератури.
Юні журналісти студії "Джерельце",
молоді літератори краю, активісти клубу
творчої інтелігенції "Сузір'я":
Л. Городиський, І Бачук, Л. Розвадовська
мали змогу поспілкуватися з І. Дем'яновою
(письменниця, редактор, краєзнавець) та
М. Євгенівою (викладач бандури ТНПУ),
які завітали до нас із Тернополя.
Свою поезію читала пані Дем'янова, а пісні
на її слова, акомпануючи собі на бандурі,
виконувала пані Євгеніва.
Н. Бойчук (керівник студії) познайомила гостей
із юними літераторами.
пʼятницю, 30 листопада 2012 р.
суботу, 24 листопада 2012 р.
"...Не погасне біль Голодомору,
і свята наша пам'ять не помре" -
так називалася година - реквієм,
яку ми провели у сш №1.
Школярі дізналися про моторошні
події історії нашого народу.
Бібліографічний огляд "Жнива скорботи"
ознайомив дітей з друкованими виданнями,
Учні гортали сторінки та усвідомлювали
весь трагізм тих часів - ЗНИЩЕННЯ ГОЛОДОМ.
СХИЛІМО ГОЛОВИ У СКОРБОТІ ПЕРЕД НЕВИННО УБІЄННИМИ
ТА ЗАПАЛІМО СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ...
ТА ЗАПАЛІМО СВІЧКУ ПАМ'ЯТІ...
Нехай це буде останньою трагедією нашого народу.
І нехай такої біди не зазнає жоден народ.
пʼятницю, 16 листопада 2012 р.
Б.Лепкому - 140!
"Його душа була пісенна" - так називалося літературне дослідження, з яким наші працівники побували у сш№1.
Разом із школярами досліджувався життєвий та творчий
шлях нашого славного земляка.
Прозвучали вірші та славнозвісна "Чуєш, брате мій..."
Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.
Кличуть: кру!кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.
Разом із школярами досліджувався життєвий та творчий
шлях нашого славного земляка.
Прозвучали вірші та славнозвісна "Чуєш, брате мій..."
Журавлі
Видиш, брате мій,Товаришу мій,
Відлітають сірим шнуром
Журавлі у вирій.
Кличуть: кру!кру!кру!
В чужині умру,
Заки море перелечу,
Крилонька зітру,
Крилонька зітру.
Мерехтить в очах
Безконечний шлях,
Гине, гине в синіх хмарах
Слід по журавлях.
Заспів
Колисав мою колиску
Вітер рідного Поділля
І зливав на сонні вії
Степового запах зілля.
Колисав мою колиску
Звук підгірської трембіти,
Що від неї зорі меркнуть
І росою плачуть квіти.
Колисав мою колиску
Голос недалеких дзвонів,
І веселий спів весільний,
І сумний плач похоронів.
Колисав мою колиску
Крик неволеного люду
І — так в серце вколисався,
Що до смерті не забуду
Підписатися на:
Дописи (Atom)