Екскурсія (закінчення)

Ви не полюбили це місто? Тоді це просто не ваше місто. Але полюбіть своє місто чи село. І навіть місячи наше бездоріжжя, не нарікайте, що воно уже вам у печінках. А подумайте про таке: щоранку ви просите у Бога хліба насущного. Так от нагородив нас Бог родючими чорноземами. Дякуймо за те, що маємо, та молімо Бога, щоб колосилися наші ниви хлібами для нас, дітей наших та онуків і поки світу цього…

З вами мандрувала Світлана Головацька.

Дякую.

Екскурсія (продовження)

Проходите ще метрів 150  до центральної районної бібліотеки. Зайдіть туди і в тиші читального залу погортайте літературу про цей край. Повірте, її тут досить: історія, краєзнавство, художні твори, поезія. Наступний маршрут оберіть самі та мандруйте цим містом і його околицями.

Відкрийте для себе Теребовлю взимку, коли яскравими вогнями сяє її гордість – різдвяна ялинка.

Навесні, коли цвітуть каштани.

Влітку, коли духмяно пахне липа.

Восени, коли, як писав Володимир Гдаль:

Над Теребовлею дощі,

Скрізь парасольки і плащі.

І мокне ліс, і мокне сад,

Над старим замком листопад.

Далі буде…

Екскурсія (продовження)

…І ось ви перед очима Господара Міста…

 Це нічого, що він не бачить… Він знає все…

За плечима у Князя – вокзал. Загляньте туди. Кажуть, там живе Дух Мандрів… Можливо, вам пощастить і ви зустрінете його та помандруєте у казкові краї.

Праворуч від Князя – відроджена святиня – костел.

Фото Ігора Зінчишина.

Далі буде…

Екскурсія (продовження)

Проходите вулицею Січових Стрільців до перетину із Застіноцькою. Ще років двадцять тут були облуплені мури взуттєвої фабрики, а сьогодні, ви тільки подивіться, які красуні підросли.

Поверніть ліворуч, на вулицю 22 Січня. Невеликий спуск, - і ще один міст через Гнізну. Помахайте рукою вербам, що полощуть свої коси у плесі та підніміться до вулиці Князя Василька.

Далі буде…

Екскурсія

«Відкрий для себе Теребовлю»

Таким містом, як Теребовля, потрібно мандрувати пішки. Тому, що воно маленьке, а ще -  з поваги до його історії, адже перша письмова згадка датується 1097 роком.

Отож, якщо ви мандруєте з Тернополя, то біля світлофора поверніть праворуч, на вулицю Шевченка. Майже відразу, ліворуч,  ви побачите міську ратушу (погодьтеся, не кожне українське місто може таким похвалитися).

Праворуч – відроджена святиня – церква.

Майже одразу – міст через Гнізну. Затримайтесь на хвилинку, подивіться, як Гнізна котить свої хвилі. Можливо, не такі потужні, але ж не висохла, не загубилася на карті історії.

 

Праворуч, на горі, фортеця. Якщо вам дозволяють час і здоров’я, то підніміться на її мури. Не пошкодуєте, бо коли ще біля ваших ніг буде ціле місто…

Фото Ігора Зінчишина.

Далі буде…