Поезія міста

Теребовля – одне з найстаріших міст західноукраїнських земель. Першу письмову згадку про це місто зустрічаємо у «Повісті минулих літ» (1097 рік).

З того часу про Теребовлю написано чимало: історичні та краєзнавчі записи, художні твори.  Це місто оспівують поети. Ось декілька цитат:

«Теребовля, Теребовля,

Цвіт ясний Галичини.»

А. М’ястківський

«Той шлях мене покликав і несе

У старовинне місто Теребовлю,

Де вулички вузенькі під горою,

А та гора історію пасе.»

С. Пушик

«На землях, скріплених любов’ю,

Поміж лісів, садів і нив,

Мале містечко Теребовлю

Сам Божий Син благословив.»

М. Петренко

«Де Теребовля островом гранітним

Звелась в лісах, де вічність голуба

Фортечні мури покрива, -  я звідти

І рід мій звідти, і моя судьба…»

Р. Качурівський

А я дуже люблю ось це:

«Над Теребовлею дощі,

Скрізь парасольки і плащі.

І мокне ліс, і мокне сад,

Над старим замком  - листопад.»

В. Гдаль

Повні тексти цих віршів, а також багато інших про Теребовлю чекають на вас у бібліотеці.