Впорядкуймо територію

біля каплички, що над Гнізною поряд автостанції! - з такою ініціативою виступила група теребовлянців, а Г. Ф. Косата настільки перейнялася цією ідеєю, що написала вірша:

Забута Богом і людьми

Стоїть сумна капличка.                             

Стоїть під мостом у кутку,

А навкруги - нескошена травичка.

І добрі наміри були,

І світлу справу розпочали люди.

Але прийшли нові часи -

Чомусь про неї всі забули.

Лише коли прийде Різдво святе,

Всі за водою поспішають.

Наповнять всі свої бутлі,

А потім стежку забувають.

А ти подумай і згадай

Чи фото це тобі знайоме?

Воно у місті у нас є,

І знаю, що воно тобі відоме.

Тече водичка по ріці,

І знов стоїть капличка.

Неначе лотос на воді,

Стоїть красива й невеличка.

Отак живуть каплички

По різні береги ріки.

Неначе дві сестрички,

Та різні щось вони.