Презентація

експозиції кімнати – музею районного відділення Української спілки ветеранів Афганістану пройшла у фойє РБК. Експозиція про війну… А війна, самі розумієте, не те місце, де думається про сувеніри чи експонати. Там, аби самому вижити. Коли стінгери збивали наші літаки чи вертольоти, гинули люди, а листи та фотографії просто горіли. А ще був Саланг - стратегічний перевал   в горах Гіндукушу  з тунелем довжиною майже 3 км і одне з найнебезпечніших місць на тій війні. І навіть якщо не думати про небезпеку, то проста фотографія у вісімдесяті роки була майже розкішшю. Тому такими цінними є ці експонати.

То як все було?

Секретне рішення ввести радянські війська до  Афганістану ухвалено 12 грудня 1979 року на засіданні Політбюро ЦК КПРС.

Афганістан на той час був однією з найбідніших країн світу. Це було зумовлено, насамперед, географічним розміщенням країни, рельєфом місцевості (80 % території — гори та безводні пустелі), а також особливостями релігійної свідомості афганських племен. Афганці здавна сповідують іслам ханіфістського напрямку, особливістю якого є аскетизм і консерватизм повсякденного життя. Традиційно панівною елітою в афганському суспільстві були вожді пуштунських племен та верхівка духовенства.

25 грудня 1979 року почалося введення радянських військ в ДРА по трьох напрямах:

Кушка—Шинданд—Кандагар,

Термез—Кундуз—Кабул,

Хорог—Файзабад.

Десант висаджувався на аеродромах Кабулу, Баграму, Кандагару.

Паралельно з вводом військ відбулася — спецоперація під кодовою назвою «Шторм-333», тобто штурм палацу Аміна, в ході якої  спецпідрозділами КДБ СРСР 27 грудня 1979 р. було вбито президента Афганістану Хафізуллу Аміна.  Генеральним секретарем ЦК НДПА став Бабрак Кармаль.

З перших і до останніх днів на тій війні були наші земляки. У грудні 1979 в Афганістані вже були Михайло Соснович з Глещави, Василь Бочан з Гайворонки та ін.

Відповідно до угод виведення радянських військ з території Афганістану почалося 15 травня 1988 року. 15 лютого 1989 року з Афганістану повністю виведені радянські війська. Закінчилася війна, яка тривала 3340 днів.

15 лютого 1989 закінчилася та війна для Миколи Кучми з Соколова, Івана Супа з Лошнева та ін.. А загалом більше сотні наших земляків пройшли дорогами Афганістану.

Війна в Афганістані не припиняється вже майже тридцять років. Афганістан сьогодні — опорна база міжнародного тероризму й екстремізму, фабрика світового виробництва наркотиків, які приносять мільярдні доходи і підживлюють міжнародний тероризм.

Забувати досвід історії — злочинно. Віддати забуттю сумний досвід афганської війни — означає знехтувати трагічним уроком історії, що неминуче призведе до нових війн, кровопролить і трагедій...

Тому так свято бережуть пам'ять про ті події ветерани. 23 серпня 2008 року у Теребовлі урочисто відкрито пам’ятник загиблим. 2009 – відбулися заходи до 20-ти річчя виводу військ. Не за горами 25-ти річчя… Час невблаганно віддаляє нас від тих подій. Але поки житимемо – доти пам’ятатимемо…